Кліщ павутинний туркестанський

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує 48 видів рослин з 24 родин, у тому числі плодові. Надає перевагу польовим культурам, на півдні України найбільше пошкоджує сою, баштанні та плодові культури, а в закритому ґрунті сильно шкодить огіркам.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з листя. Пошкоджені листки жовті, покриті густим павутинням. Різко посилюється транспірація, як наслідок, порушується водний баланс і знижується кількість хлорофілу, каротину і ксантофілу. Фотосинтез припиняється, і листки засихають.

Кількість поколінь – до 10.

Зимуюча стадія – запліднені діапазуючі імаго-самки червоного кольору невеликими колоніями. Місце зимівлі – бур'яни, опале листя та інші рослинні залишки, тріщини кори дерев.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Необхідно очищати штамби і скелетні гілки від відмерлої кори, проводити збір опалого листя.

2. Механічні. На присадибних ділянках у літньо-осінній період на штамби дерев накладають ловчі пояси, куди заповзають самки кліща, з подальшим їх знищенням.

3. Хімічні. При масовому розмноженні шкідника проводять обприскування акарицидами. Економічний поріг шкодочиності в травні 0,5-1,0 особин на листок. В подальшому препарати проти кліща застосовують при наступній його чисельності: червень – 3-5 особин на лист, липень – до семи.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні поширений в усіх областях, найбільш численний на півдні.

Імаго. Кліщ розміром 0,3-0,6 мм, зеленого забарвлення.

Самка довжиною 0,5-0,6 мм. Форма тіла яйцеподібна, опукла знизу і зверху. Покрови безбарвні, м'які. Загальна зеленувата забарвлення виникає внаслідок харчування шкідника клітинним соком з високим вмістом хлорофілу. З боків крізь покриви просвічують округлі, що зливаються, або поодинокі плями чорного кольору – це переварена їжа. Зимуючі самки червоного кольору. На спинному боці тіла є характерна ромбовидна фігура, утворена шкірними складками, які добре помітні при значному збільшенні під мікроскопом. На спинній стороні щетинки голковидні. Чотири пари ніг.

Самець за розміром дрібніший за самку – 0,3 мм. Форма тіла подовжена, різко звужена до заднього кінця. Колір світло-зелений.

Яйце має правильну сферичну форму. Діаметр – 0,13 мм. Тільки що відкладене яйце безбарвне, пізніше набуває зеленувато-жовтого кольору з перловим відтінком. Крізь покриви просвічують червоні очі ембріона.

Личинка округла, з трьома парами ніг. Довжина – 0,19 мм. Покрови після відродження безбарвні, після харчування набувають блідо-зеленого кольору. Німфа довжиною 0,24-0,36 мм. Має чотири пари ніг. Колір зеленувато-жовтий з чорними плямами з боків.

Пробуджуються навесні при температурі +12…+13°С, а через 5-7 днів розпочинають відкладати яйця на нижній стороні листків бур’янів.

На плодові дерева кліщі заселяються до кінця червня, найінтенсивніше в липні-серпні. Самка живе 80 днів. Зміна забарвлення жіночих особин із зеленого на червоне відбувається поступово – з середини вересня до кінця жовтня. Після цього кліщі йдуть в місця зимівлі.

Період спарювання відбувається одночасно з заселенням плодовим дерев. Самка відкладає 390 яєць. На листі аличі самка живе 27,9 дня і відкладає 119 яєць, а на листках гороху – 23,7 дня і відкладає 135 яєць. Щодня самка відкладає на нижню сторону листка від 3 до 8 яєць, максимальна щоденна кладка – 22 яйця. Підвищення температури провокує посилення інтенсивності відкладання яєць. Самці розвиваються з незапліднених яєць.

При температурі повітря +17,8°C і відносній вологості 50-70% ембріон розвивається за 8,3 дня. При температурі +27,5°C і тому ж рівні вологості – 3,9 дня.

Личинка при температурі повітря +17,8°C і відносній вологості 50-70% розвивається 3,2 дня. При температурі +27,5°C і тому ж рівні вологості – 1,7 дня.

Німфа проходить дві стадії розвитку – протонімфи і дейтонімфи. Протонімфа при температурі повітря +17,8°C і відносній вологості 50-70% розвивається за 2,8 дня, дейтонімфа – за 3,7 дня. При температурі +27,5°C і тому ж рівні вологості, відповідно, за 1,5 і 2,1 дня.